Заповіт прочанина


Go to content

23

3. Перебування в Манресі: 1522-1523


[23] 1 Хоч він цього й не просив, сповідник звелів йому не сповідати нічого з минулого, якщо лишень це не буде щось цілком ясне.

2 Проте для нього все це власне й було цілком ясним, і тому згадане веління не стало йому у пригоді; отже, він продовжував каратися своїми сумнівами.

3 У той час він мешкав у кімнатці, яку вділили йому домініканці у своєму монастирі. Він продовжував ревно молитися по сім годин на день, стоячи навколішки, всякчас ставав з ліжка опівночі, а також і далі дотримувався всіх інших праведних практик, про які вже йшла мова раніше.

4 Одначе в жодній з них він не знаходив ліків супроти своїх докорів сумління, які терзали його ось уже багато місяців.

5 Якось він, виснажений ними, почав молитися і, відчувши приплив завзяття, став уголос взивати до Бога такими словами:

6 "Допоможи мені, Господи, бо я не знаходжу зцілення ні в людях, ні в будь-якому іншому створінні; а проте, якби я думав, що можу знайти його, жодна праця не була б заважкою для мене.

7 Ти сам, Господи, покажи мені, де маю шукати; навіть якщо мені доведеться бігти за якимось собачам, щоб воно дало мені зцілення, я це зроблю!"


Sub-Menu:


Back to content | Back to main menu
Используются технологии uCoz