Заповіт прочанина


Go to content

24

3. Перебування в Манресі: 1522-1523


[24] 1 Коли у нього в голові вирували такі думки, він часто відчував сильну спокусу викинутися назовні через великий отвір, який знаходився в його кімнаті, неподалік від того місця, де він молився.

2 Але, усвідомлюючи, що вбивати себе - то гріх, він знову кричав: "Господи, я не зроблю нічого, що могло б образити Тебе", повторюючи і ці, і попередні свої слова багато разів.

3 Тут зненацька йому на думку спала історія одного святого, який, маючи на меті отримати від Бога щось, чого дуже прагнув, провів хтозна-скільки днів без їжі, аж доки не одержав те, чого хотів.

4 Добре над цим поміркувавши, він, зрештою, вирішив і собі піти цим шляхом, сказавши, що не їстиме і не питиме, аж доки Бог не прийде йому на допомогу або ж доки не побачить, що смерть вже недалеко.

5 Якщо станеться так, що він опиниться на межі і йому загрожуватиме смерть, якщо він не поїсть, то щойно тоді у нього був намір попросити хліба і поїсти (наче й справді на порозі смерти він зумів би про щось попросити чи щось з'їсти).


Sub-Menu:


Back to content | Back to main menu
Используются технологии uCoz