Заповіт прочанина


Go to content

Переднє слово да Камари


ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДА КАМАРИ


Четвертого серпня 1553 року, зранку у п'ятницю, напередодні свята Божої Матері Сніжної, коли отець був у саду біля дому чи будинку, званого Герцогським, я почав розповідати йому про певні особливості, властиві моїй душі. Серед іншого я згадав і про марнославство. Отець порадив мені вдатися до таких ліків: часто оповідати все про себе Богові, намагаючись розказати Йому про всіляке добро, яке знаходжу в собі, визнаючи, що це добро - Його, і дякуючи Йому за нього. Він говорив мені про це так, що я відчув велику втіху і не міг стримати сліз. Так, отець розказав, як зазначена вада два роки дошкуляла йому настільки, що коли в Барселоні він зійшов на корабель, який плив до Єрусалима, то не насмілився й слова комусь зронити про те, що прямує в Єрусалим; також він пригадав інші подібні випадки. Далі він повідав, який душевний спокій охоплював його за таких обставин.

За годину чи дві після цього ми увійшли до будинку, щоб пообідати. Коли магістр Поланко і я трапезували разом із отцем, останній сказав, що магістр Надаль та інші члени Товариства часто про щось його просили, та він все ніяк не міг на це зважитися. Проте, подавшись після розмови зі мною до свого покою, він відчув таке щире прагнення це зробити (його слова наводили на думку, що Бог вказав йому на це як на обов'язок), що прийняв остаточне рішення: розповісти про все, що відбувалося в його душі аж дотепер. Він також вирішив, що я маю бути тим, кому він усе це повідає.

У той час отець почувався зовсім погано і не давав собі й одного зайвого дня життя. Почувши, що хтось говорить: "Я зроблю це за тиждень чи два", - він завжди здивовано перепитував: "Як, невже ви думаєте прожити так довго?" Одначе цим разом він сказав, що сподівається прожити ще три чи чотири місяці, аби завершити цю справу. Наступного дня я заговорив із ним, поцікавившись, коли він хотів би розпочати; у відповідь він звелів, щоб я нагадував йому про це щодня (не пам'ятаю, скільки днів), аж доки він не буде готовий. Та відкладаючи цю справу через зайнятість, пізніше він попросив мене нагадувати йому щонеділі. Тож у вересні (не пам'ятаю, якого числа) отець викликав мене і почав розповідати про все своє життя і юнацькі вибрики; робив він це ясно і чітко, додаючи всілякі подробиці. Пізніше того ж місяця він викликав мене ще три чи чотири рази і довів розповідь до перших днів свого перебування в Манресі; про це свідчить різниця між почерками.

Розповідає отець так само, як робить усе інше. Він говорить так ясно, що все минуле наче оживає перед очима слухача. Таким чином, не було жодної проблеми про щось розпитувати, бо отець не забував згадати усе, що допомагало як слід зрозуміти його розповідь. Тож, нічого не кажучи отцеві, я одразу почав записувати оповідь, спершу роблячи нотатки власноручно, а потім надаючи їй того вигляду, в якому вона існує зараз. Я намагався не вживати інших слів, окрім тих, які почув від отця. Якщо у чомусь я, побоююсь, і схибив, то це можна пояснити тим, що, маючи на меті не відступати від слів отця, я не зумів повною мірою розкрити суть деяких із них.

Так я писав, як сказано вище, до вересня 1553 року; проте відтоді і до того, як 18 жовтня 1554 року приїхав о. Надаль, отець увесь час відмовлявся, посилаючись на якусь недугу чи різні невідкладні справи й кажучи: "Коли цю справу буде завершено, нагадай мені про це"; коли ж приходила пора і я йому нагадував, віна казав: "Тепер ми маємо клопіт із тим і тим; нагадаєш мені, коли впораємося".

Приїхавши, о. Надаль вельми втішився, що почин зроблено; проте він став просити мене поквапити отця, не раз доводячи мені, що отець не може зробити для добра Товариства нічого понад це і що ця справа воістину є тим самим, що й заснувати Товариство. Він сам пропонував мені нагадати про це після того, як закінчиться справа із забезпеченням Колегії, а коли вона закінчилася - то після того, як завершиться справа пресвітера Йоана і відішлють пошту.

Ми знову взялися до справи 9 березня, але власне тоді Папі Юлію ІІІ стало зовсім погано, і двадцять третього числа він помер, тож отець відклав нашу справу доти, доки не буде нового Папи. Папу обрали, та він зараз-таки захворів і помер (то був Марцелл). Отець тягнув до обрання Папи Павла ІV, а тоді з огляду на сильну спеку та зайнятість все відтерміновував і відтерміновував свій виклад аж до 21 вересня, коли почали обговорювати мій від'їзд із дорученням до Іспанії. З цієї причини я наполіг, щоб отець виконав обіцянку, яку дав мені. Тож він призначив мені зустріч зранку двадцять другого у Червоній Вежі. Відслуживши Месу, я нагадав йому про себе і поцікавився, чи вже час.

Він відповів, що я маю чекати його в Червоній Вежі й бути там, коли він прийде. Я гадав, що мені доведеться чекати довго; і от, коли я стояв неподалік від входу і розмовляв з одним із братів, який щось у мене спитав, підійшов отець і став мені докоряти, бо я виявив непослух і не дожидався його у Червоній Вежі. У той день він нічого більше не схотів робити.

Небавом ми знову почали наполягати на своєму. Тоді він повернувся до Червоної Вежі і почав диктувати, походжаючи туди й сюди, як і зажди перед тим. Щоб бачити його обличчя, я присунувся трохи ближче, та отець сказав: "Дотримуйся правила". Коли ж, пропустивши повз вуха цю заувагу, я знову двічі чи тричі наблизився до нього, він повторив її і вийшов. За якийсь час він повернувся до тієї ж Вежі і закінчив диктувати мені те, що записано. Проте, зважаючи на те, що я вже ось-ось мав вирушити в дорогу (напередодні мого від'їзду був останній день, коли отець говорив мені про це), я не міг записати все повністю в Римі. У Генуї ж, не знайшовши іспанського писця, я продиктував італійською те, що привіз з Рима в стислому викладі. Закінчив я писати в грудні 1555 р. в Генуї*.

-------------------
*
У примірниках оригінального іспанського тексту поданого вище переднього слова Луїса Гонсалвеша да Камари, що дійшли до нашого часу, двох останніх абзаців немає. Рукописи раптово обриваються посеред останнього речення перед зазначеними абзацами, які перекладено з давньої латинської версії.


Back to content | Back to main menu
Используются технологии uCoz