Заповіт прочанина

[10] 1 І так він почав забувати свої колишні думки завдяки святим бажанням, які його охопили і підтвердилися через духовне пізнання, про яке піде мова нижче.

2 Однієї ночі, коли він не спав, у нього перед очима ясно постав образ Пресвятої Діви зі святим дитям Ісусом. Це видіння упродовж тривалого часу приносило йому неабияку втіху, й також сповнювало такою відразою до всього його дотеперішнього способу життя,

3 зокрема ж до речей плотських, що йому видавалося, наче його дух позбувся всіх образів, доти в ньому закарбованих.

4 Тож з тієї пори і до серпня 1553 року, коли пишуться ці рядки, він не давав плотським бажанням ані щонайменшого попуску. Відтак це можна вважати Божим діянням, хоч він ніколи не насмілювався цього визнавати, а лишень підтверджував сказане вище.

5 Проте його брат та інші домашні зауважили зміни, що відбулися всередині його душі.