Заповіт прочанина

[69] 1 Поміж багатьма людьми, як приходили до в'язниці поговорити з ним, разом із бакалавром Фріасом прийшов якось дон Франсиско де Мендоса, який зараз є кардиналом в Бурґосі.

2 Він по-дружньому розпитав, як прочанинові ведеться у в'язниці і чи бентежить його те, що він перебуває у такому місці. На це останній відказав: "Я відповім вам так, як відповів сьогодні одній дамі, яка, побачивши мене за ґратами, промовляла слова співчуття.

3 Я сказав їй: "Цим ви засвідчуєте, що не хочете опинитися у в'язниці заради любови до Бога. Хіба ж ув'язнення видається вам таким уже великим злом? Що ж, а я гадаю, що в Саламанці не так багато кайданів та ланцюгів, яких я не побажав би заради любови до Бога"".

4 У той час трапилося так, що з в'язниці втекли всі в'язні, проте двоє товаришів прочанина, які сиділи разом із ними, не втекли.

5 Коли їх знайшли там вранці самих, при відкритих дверях, це стало для всіх доброю наукою і спричинилося до жвавого поголосу в місті; пізніше їм виділили під в'язницю цілий дім, що стояв неподалік.