Заповіт прочанина

[75] 1 Велику втіху йому приносили описані нижче роздуми, які, крім того, додавали йому рішучости: він уявляв свого господаря Христом; одного зі студентів називав св. Петром, іншого - св. Йоаном, і так кожного величав одним із апостолів:

2 "Коли господар мені щось звелить, я думатиму, що це мені велить Христос; коли мені звелить інший, я думатиму, що це мені велить св. Петро".

3 Він неабияк старався знайти собі господаря; говорив, з одного боку, з бакалавром Кастро, а також з монахом-картузіянцем, який знав багатьох учителів, і з іншими; проте їм так і не пощастило підшукати йому господаря.