Заповіт прочанина

[80] 1 Щоб не було потреби говорити про його товаришів далі, їхня доля була такою:

2 доки прочанин був у Парижі, він часто писав до них, як вони й домовилися, повідомляючи про свої обмежені можливості забрати їх до Парижа вчитися.

3 А проте він все ж написав до доньї Леонор де Маскареньяс, звернувшись до неї з проханням посприяти Калісто і забезпечити його листом до двору короля Португалії, щоб він міг отримати одну із стипендій, які португальський король встановив у Парижі.

4 Донья Леонор дала Калісто потрібні листи, віслюка, щоб на ньому їхати, і гроші на витрати.

5 Калісто подався до двору короля Португалії, але в кінці до Парижа так і не поїхав; натомість, повернувшись в Іспанію, він вирушив до імператорської Індії* з одною духовною жінкою.

6 Згодом він повернувся до Іспанії, та трохи пізніше знову подався в ту ж таки Індію і цим разом вернувся в Іспанію багатієм, здивувавши в Саламанці всіх тих, хто знав його раніше.

7 Касерес повернувся до Сеговії, свого рідного міста, і почав жити там так, що здавалося, наче він забув про свої колишні наміри.

8 Артеаґу призначили командором. Згодом, коли Товариство вже знаходилося в Римі, йому надали єпископат в Індії.

9 Він писав прочанинові, щоб цю посаду віддали комусь з Товариства, та відповідь була негативною, і він вирушив в якості єпископа до імператорської Індії, де й помер за доволі дивних обставин:

10 трапилося так, що він занедужав, а біля нього стояли дві пляшки з водою для пиття; в одній була вода, яку звелів йому пити лікар, а в іншій - отруйна сулемова вода; власне з останньої йому помилково дали напитися, що його й погубило.

--------------------
* Тут і далі під назвою "Індія" мається на увазі Мексика. - (прим. пер.)