Заповіт прочанина

[88] 1 У шпиталі він заходився говорити з багатьма, хто приходив його відвідати, про діяння Бога, завдяки милості якого постали щедрі плоди.

2 Щойно прибувши, він вирішив щодня викладати християнське вчення дітям, але його брат рішуче заперечував проти цього, стверджуючи, що ніхто не прийде.

3 На це він відказав, що достатньо й одного. Проте після того, як він взявся це робити, послухати його незмінно приходило чимало люду, у тому числі навіть і його брат.

4 Крім тлумачення християнського вчення, у неділю і свята він проповідував, приносячи користь і допомагаючи душам, які долали багато миль, щоб послухати його.

5 Він також зробив спробу викорінити деякі зловживання, і з Божою поміччю йому пощастило дещо виправити. Приміром, він домігся у того, хто чинив правосуддя, заборони азартних ігор під загрозою покарання.

6 Панував там ще один огидний звичай, який полягав у тому, що дівчата в тім краю завжди ходять з непокритою головою і не покривають її, аж доки не вийдуть заміж.

7 Є, одначе, чимало таких, що стають полюбовницями священиків та інших чоловіків і зберігають їм вірність, наче вони їхні дружини.

8 Це настільки звично, що ці полюбовниці зовсім не соромляться говорити, що покрили голову заради такого-то, і в такій якості відомі всім.