Заповіт прочанина

[53] 1 Вони прийшли до будинку, де зупинився капітан; прочанина залишили в нижній кімнаті. За якийсь час із ним заговорив капітан.

2 Прочанин же, не виявивши й тіні пошани, відповідав вельми стисло та ще й із відчутними павзами між словами.

3 Капітан прийняв його за божевільного і сказав тим, хто його привів: "Цей чоловік, вочевидь, з'їхав з глузду. Віддайте йому речі і проженіть геть".

4 Вийшовши з будинку, прочанин одразу ж зустрів іспанця, який там жив; останній забрав його до своєї оселі, дав йому попоїсти і достачив усе потрібне для того, щоб перебути цю ніч.

5 Вирушивши вранці в дорогу, він ішов аж до вечора, коли його побачили з вежі двоє вояків, які спустилися вниз схопити його.

6 Вони відпровадили прочанина до свого капітана, який виявився французом; той поміж іншими речами поцікавився, звідки прочанин родом, і, дізнавшись, що він з Ґшпускоа, мовив: "Я теж з тих країв", - вочевидь, з околиць Байонни. Після того капітан сказав: "Заберіть його, нагодуйте вечерею і поводьтесь із ним добре".

7 На цьому шляху з Феррари до Генуї у нього було ще чимало інших дрібних притичин. Зрештою прочанин дістався до Генуї, де його впізнав один біскаєць, Портундо на ймення, який розмовляв з ним за інших обставин, коли прочанин ще служив при дворі католицького короля.

8 Цей чоловік влаштував його на корабель, що йшов до Барселони; там прочанин зазнав великої небезпеки, позаяк їх мало не захопив Андреа Доріа, який у той час був на боці французів і переслідував їхній корабель.

--------------------
Ігнатій ніколи не служив безпосередньо католицькому королю Фердинандові; він знаходився на службі в Хуана Веласкеса де Куельяра, головного королівського скарбника в Аревало, а згодом перейшов на службу до герцога Нахери.