Заповіт прочанина

[90] 1 Проте виїхавши з провінції, прочанин спішився і, нічого з собою не взявши, подався до Памплони, а звідси - до Альмасану, рідної сторони отця Лаїнеса; звідтіля він вирушив до Сіґвенси та Толедо, а з Толедо - до Валенсії.

2 В усіх цих рідних краях своїх товаришів він не схотів брати нічого, хоч йому й пропонували з неабиякою наполегливістю чимало.

3 У Валенсії він поговорив з Кастро, який був монахом-картузіянцем. Прочанин хотів кораблем дістатися до Генуї, та добрі друзі з Валенсії благали його не робити цього, позаяк, з їхніми словами, у морі плавав Барбаросса з багатьма кораблями, і т.д.

4 І хоч вони говорили багато різних речей, цілком достатньо, щоб налякати прочанина, ніщо не могло змусити його відчути вагання.