Заповіт прочанина

[7] 1 Та попри все це, Господь наш допомагав йому, спонукаючи до інших думок, породжених тим, про що він читав.

2 Читаючи про життя нашого Господа та святих, він часто зупинявся й міркував, запитуючи себе: "А якщо я зроблю те, що зробив св. Франциск, чи те, що зробив св. Домінік?"

3 Так він розважав над багатьма питаннями, які вважав добрими, завжди обираючи для себе щось складне та важке; утім тоді йому здавалося, що здійснити задумане не так уже й тяжко.

4 Проте він нічого не робив, а лишень доводив собі: "Св. Домінік зробив це, отже, і я це маю зробити; св. Франциск зробив це, отже, і я це маю зробити".

5 Ці думки теж займали в нього багато часу; та все ж поміж ними приходили до голови й інші, світські, про які мовилося вище, він вділяв немало часу і їм.

6 У такій послідовності навідувалися тоді до нього різні думки, і він завжди надовго замислювався над кожною з них,

7 чи то обмірковуючи світські подвиги, які прагнув вчинити, чи то застановляючись над Божими речами, які поставали у нього в уяві, аж доки не втомлювався від них та не відкладав убік, беручись до чогось іншого.