Заповіт прочанина

[12] 1 Зважуючи, що робитиме після повернення з Єрусалима, й замисливши повсякчас провадити життя у покаянні, він подумав, що міг би вступити до картузіянського монастиря в Севільї, не називаючи його імени, щоб його не можна було розшукати, і не живлячись нічим, крім зеленини.

2 Проте, коли він знову заходився обмірковувати ту покуту, яку хотів відбути, крокуючи світом, бажання потрапити до картузіян охололо через побоювання, що він не зможе там дати вихід тій ненависті до себе самого, яка в ньому постала.

3 Утім він все ж дав доручення одному з домашніх слуг, який вирушив до Бургоса, зібрати відомості про правила тамтешнього картузіянського монастиря, і те, що він дізнався, видалося йому непоганим.

4 Але з огляду на згадану вище причину, а також через те, що його цілковито захопила мандрівка, яку він планував невдовзі здійснити, він не надто цим переймався, оскільки про монастир можна було вести мову тільки після повернення.

5 Натомість, відчувши себе трохи сильнішим, він дійшов висновку, що настав час вирушати в дорогу, і сказав братові:

6 "Пане, як вам відомо, герцог Нахери вже знає, що я здоровий. Буде чудово, якщо я тепер вирушу до Наварета" (герцог тоді знаходився власне там)*.

7 Брат провів його до одного покою, потім до іншого, і, не шкодуючи сповнених почуттям слів, почав благати його не покидати рідної оселі та зважити, які сподівання покладає на нього люд і як багато він може сягнути, - та чимало всього іншого в такому ж дусі, намагаючись відвернути його від добрих намірів.

8 Однак він зумів відповісти так, що, не ухиляючись від істини (позаяк відзначався тепер неабиякою чутливістю стосовно цього), вислизнув від брата.

--------------------
* Його брат та інші домашні підозрювали, що він має намір здійснити якусь рішучу зміну.

Найстарший брат, Хуан Перес, на той час вже помер. Главою сім'ї був тепер Мартін Ґарсія, якого власне тут і згадано; він одружився з Магдаленою де Араос і був значно старшим за Іньїґо, пізніше відомого як Ігнатій, який був наймолодшим. Братом, про якого мовиться в наступному розділі, був, либонь, Педро Лопес, священик.