Заповіт прочанина


Go to content

39

4. Проща до Єрусалима: 1523


[39] 1 Коли вони підійшли до якогось міста, що стояло поблизу, то побачили, що воно замкнене. Не маючи змоги увійти, вони заночували там же, у церкві, дах якої протікав.

2 Уранці їх відмовилися пускати до міста, а поза його межами їм не вдалося зібрати бодай якоїсь милостині, хоч вони й пішли до замку, який виднівся неподалік. Там прочанин відчув слабкість, яку можна пояснити тим, що він пережив на морі, й усім іншим;

3 він не мав сили йти далі і зостався там. Мати ж із донькою попрямували до Рима.

4 Того дня з міста вийшло багато люду; дізнавшись, що там була і пані тієї місцевости, він підійшов до неї і сказав, що почувається недобре тільки через слабкість,

5 та попросив у неї дозволу увійти до міста, щоб пошукати там ліків, на що вона охоче погодилася.

6 Розпочавши просити милостиню в місті, він таким робом роздобув чимало грошей. Через два дні, відновивши сили, він знову вирушив у дорогу і у Вербну неділю прибув до Рима.


Sub-Menu:


Back to content | Back to main menu
Используются технологии uCoz