Заповіт прочанина


Go to content

44

4. Проща до Єрусалима: 1523


[44] 1 Іспанці, які плили разом із прочанином, застерігали його не робити цього, оскільки команда плекала намір висадити його на якомусь острові.

2 Однак Господь наш зволив, щоб вони швидко дістались до Кипру. Залишивши там корабель, вони суходолом вирушили до іншого порту під назвою Лас Салінас, до якого було десять ліг. Тут вони сіли на корабель, на якому прочанин так само сподівався знайти поживу тільки завдяки Божій ласці, як і на першому судні.

3 Упродовж усього цього часу йому часто являвся наш Господь, приносячи велику втіху і даруючи рішучість. Йому здавалося, наче він бачить щось велике і кругле, немов золоте; таким було видіння, яке тоді перед ним поставало. Покинувши Кипр, вони прибули до Яффи.

4 За дві милі до Єрусалима, куди вони діставалися верхи на невеликих ослах, як то було заведено, один шляхетний іспанець, здається, Дієго Манес на ймення, з почуттям щонайшвидшого благоговіння мовив усім прочанам:

5 "Зважаючи на те, що невдовзі ви сягнете місця, з якого видно Святе Місто, добре було б усім відповідно налаштуватися і припинити розмови".

--------------------
Оскільки в цьому уривку є певні проблеми з пунктуацією, Ігнатій або твердить, що видіння Христа навідувалось до нього після того, як він відплив з Кипру до Яффи, або ж (як у нашому перекладі) наголошує, що насправді Христа він не бачив; у своїх твердженнях він, зазвичай, вельми скрупульозний.


Sub-Menu:


Back to content | Back to main menu
Используются технологии uCoz