Заповіт прочанина


Go to content

17

2. Дорога до Монтсеррата: 1522


[17] 1 По тому він вирушив до Монтсеррата, розмірковуючи, як звичайно, про ті подвиги, що їх мав звершити заради любови до Бога.

2 А позаяк в голові у нього вертілися байки на взірець "Амадіса Галльського" та інших подібних книжок, йому повсякчас спадали на думку схожі помисли.

3 Тож він вирішив цілу ніч чувати над своєю зброєю, не сідаючи й не лягаючи, а стоячи - трохи на ногах, трохи навколішки - перед вівтарем Матері Божої в Монтсерраті, де він надумав зоставити своє вбрання і зодягнутися в лати Христові.

4 Покинувши це місце, він вирушив далі, обдумуючи, як то було в нього заведено, свої подальші наміри. Прибувши до Монтсеррата, помолившись і полагодивши справи з духівником, прочанин письмово здійснив загальну сповідь;

5 на це в нього пішло три дні. Він домовився з духівником про те, щоб той подбав про його віслюка, а його меч та кинджал щоб поклали у церкві до вівтаря Матері Божої.

6 То була перша людина, яка дізналася про прийняте ним рішення, оскільки до тієї пори прочанин не звіряв свого задуму жодному духівникові.

--------------------
Амадіс Галльський - це мітичний принц Уельсу, романтична історія якого вперше з'явиласа у 1508 році й упродовж наступних вісімдесяти років витримала тридцять видань, що є неймовірним фактом для того часу. Цей успіх неминуче привів до появи продовження, в якому мова йшла вже про сина Амадіса, лицаря Еспландіана; власне йому і приписують винахід чування над зброєю перед образом Діви Марії.

Сповідником прочанина був благочестивий француз Жан Шанон; скидається на те, що власне він ознайомив Ігнатія з так званим Devotio Moderna, одним із шедеврів якого є Наслідування Христа, яке той невдовзі пізнав і полюбив.


Sub-Menu:


Back to content | Back to main menu
Используются технологии uCoz